З Нового, 2017 року в Україні з’явиться Суспільне мовлення. Звичайно, впаде воно не з неба. Ще з 2014 року на базі обласних ТРК, національних телекомпанії та радіокомпанії України почали створювати передумови для переходу на суспільне мовлення.
Як позначиться створення суспільного мовлення в Україні на жителях Луганської області? За словами директора виконавчого філії НТКУ «Луганська регіональна дирекція» Андрія Шаповалова, не варто чекати одразу різких змін. На перехід від державного до суспільного мовлення дано 5 років. Втім, вже сьогодні телеканал ЛОТ і радіо «Пульс» дають збалансований, вироблений за міжнародними стандартами продукт. Суспільне мовлення спонукатиме творчий колектив до того, щоб бути ще більш корисним конкретному жителю області. Політики і влада менше впливатимуть на канали, а відповідальність перед громадою зросте. Українська журналістика має врешті-решт стати вартовим псом демократії. Якою має бути модель суспільного мовлення? Який досвід варто запозичити Україні: Британський, Канадський, Польський?
директор виконавчий Філії НТКУ «Луганська регіональна дирекція» Андрій Шаповалов
— Кожна модель, вона несе в собі певні особливості, які ми маємо запозичити, але навряд чи жодна модель може стати калькою для України. Бо ми дуже специфічна країна: ми маємо свої власні риси, які не дублюються жодною компанією, жодною країною світу. Ми дуже велика країна географічно. І я б сказав, такий би висновок зробив, що ми не маємо копіювати в повному обсязі будь яку модель, ми маємо створити власну. На це потрібний час. Ми маємо звернутися до досвіду тих країн, які переходили на рейки суспільного телебачення, але враховуючи те, що ми дуже велика країна, географічно дуже велика, фізично, ми дуже різні: схід, захід, південь, північ – ми всі українці, але в кожного регіону є своя специфіка. І я б за гасло взяв майбутнього суспільного мовлення: «Наша сила в нашій різноманітності!» Є кілька концепцій, які мені вже відомі, створення саме суспільних каналів. Їх має бути кілька. Це не йде мова про один там канал UА. Щонайменше – це буде три канали, які будуть охоплювати максимальну аудиторію.
Радуга в Ольштине
Мені вдалося побачити і почути, як працює суспільне мовлення в сусідній з нами країні — Польщі. Конкретно у Вермінсько-Мазурському воєводстві. Нещодавно українські журналісти побували там в рамках фестивалю «Калинові мости», який започаткувала Рівненська телерадіокомпанія. Радіо «Ольштин» — регіональна радіостанція в системі суспільного мовлення Польщі, втім незалежна від Варшави, тобто столичного мовника. http://ro.com.pl/ Цілодобове мовлення складається з 55% музичного наповнення, 45% становить – слово, тобто розмовний формат. Щогодини в ефірі радіо «ОЛьштин» звучать новини, зранку слухачі можуть почути інформаційно-публіцистичні програми. Є на радіо й українська редакція, адже у Вермінсько-Мазурському воєводстві проживає найбільша в Польщі українська громада. Ганна Василевська – журналіст української редакції, яка 2014 року переїхала до Ольштина з окупованого Донецька.
Ганна Василевська
— Є такі програми, як «Дічінята» для дітей і для молоді, і для старших людей, тобто намагаються охопити якомога більше людей. І немає такої, що тільки для старших, або тільки для молодших. Є тенденція така, що слухають більше старші люди. Але це не задовольняє керівництво. Керівництво хоче омолодити це радіо. І тому останнім часом те, що впроваджувалося, якісь програми, якісь проекти, — це було спрямовано на притягання молодої аудиторії».
Політики і представники влади не втручаються в роботу суспільного мовника. В ефір, якщо їх запрошують йдуть охоче, адже розуміють, що зі ЗМІ потрібно співпрацювати на благо громаді, яка врешті-решт робить кожні 4 роки свій вибір. Тож, і журналістів, і громаду польські політики поважають. Бюджет суспільного телерадіомовлення складається з абонентської плати – це 200 злотих на рік з домогосподарства. З цих грошей радіо «Ольштин» отримує 9 мільйонів злотих на рік плюс надходження від реклами, продажу іншого програмного продукту. Журналісти та інші співробітники отримують достойну заробітну плату – вона вдвічі більша, ніж середня по країні. Суспільне радіо у Вермінсько-Мазурському воєводстві має потужну матеріально-технічну базу і більшу аудиторію, ніж телебачення. Чому радіо має такі переваги, говорить голова правління радіо «Ольштин» Лєшек Собанський.
Конфернецзал на радіо, в центрі голова правління Лєшек Собанський
— То є так в цьому регіоні, що радіо на кращих позиціях. Радіо завжди мало тут сильнішу позицію. Ще кілька років тому нас слухало 25% жителів Ольштина. Тепер різниця є трішки менша, але регіональне телебачення люди не так часто дивляться, тому що ще не звикли. Телебачення регіональне тут віднедавна, раніше була тут редакція Гданського телебачення. І мало ефірного часу мають, а рідао має 24 години на добу».
Загалом у Вермінсько-Мазурському воєводстві працює 20 радіостанцій. Повідомив випусковий редактор Мар’ян Домбровський. За його словами, публічне радіо має 5 каналів, один з них регіональний.
Українські журналісти на радіо «Ольштин»
-І тому завжди підкреслюється, і та тенденція зберігати ось цю регіональність в радіо: якщо це новини – подавати якомога більше регіональних новин, тобто підкреслювати саме цю регіональність. Завдяки регіональності і ця слухальність тримається, бо люди хочуть дізнатися в спортивних новинах, які матчі спортивні тут відбулися, волейбол там, футбол і т.д. Якщо це культурні новини, саме те, що в Ольштині відбулося, куди можна піти: театр, кіно, які прем’єри і т.д. тобто люди слухають для того, щоб бути в русі життя. І тому слухається надалі це радіо, люди потребують, знають вже ці програми, знають, що вони просто корисні, необхідні вже їм для життя».
Монитор в ЦА
До радіо в Польщі, як і в Європі загалом, особливе ставлення. Радійний ринок структурований і заповнений за усіма правилами комерційного мовлення, а значить, слухачі отримують різнобічну інформацію і музику на всі смаки. Родзинкою радіо «Ольштин» є професійна студія звукозапису, куди часто навідуються не тільки місцеві музиканти, а й зірки світового рівня, наголошує Ганна Василевська.
— Коли ми приїхали з групою евакуйованих з Донбасу, серед нас була одна жінка, яка зараз мешкає в центральній Польщі, вона мала освіту музичну вищу, тобто закінчила консерваторію і має дуже хороший голос, вона дуже гарно співає. І коли вона їхала звідси (ми навіть тоді співали, таке тріо «Барви» зробили і співали з дівчатами, для нас навіть організовували концерти, нам це подобалося). І вона врешті-решт в цій студії просто попросила, щоб для неї записали декілька пісень на диск, і це зробили абсолютно безкоштовно. Тобто немає тут такого, що скажені гроші коштує і без грошей нічого не зроблять. Ні, тут все по людському, так само, тут всі розуміють ситуацію, що жінка співає. І дуже просимо – будь ласка, 5 пісень вона записала. Я маю диск на пам’ять.
Платівки біля студії звукозапису
Створення радіофільмів, нарисів, радіоп’єс – звичайна річ для європейської традиції. Я знаю приклад ВВС, коли для запису звуків мешканців Норвезького лісу: лосів і оленів, компанія відряджає керівника проекту зі звукорежисером. У них є авто, набір спеціальних мікрофонів та інше обладнання. Є спеціальна студія для запису радіоп’єс і на радіо «Ольштин», говорить Ганна Василевська.
—Тут працюють артисти, які записують радіоп’єси. Я навіть взяла участь у такій радіоп’єсі: мені пощастило, тому що потрібна була людина з акцентом східним і польською мовою. Ми це записували влітку – це просто таке диво відбувається, коли записується радіоп’єса це дуже цікаво і вже ця радіоп’єса отримала багато нагород. Це в такому живому русі записується ці радіоп’єси. Щоб чути, наприклад, там в нас після війни обнімаєтеся або притиски, дихання – це все чути і це теж обладнання спеціальне допомагає це записати.
Крім художнього мовлення, є публіцистичні програми, в яких висвітлюються гострі проблеми: безробіття, молодь, яка їде з воєводства у пошуках кращого життя і заробітку, адаптація в’язнів до нормального життя.
Монітори в Центральній апаратній радіо
Як бачимо, нам є що запозичити у поляків. Важлива деталь: перед тим, як впровадити суспільне мовлення, в Польщі відбулася децентралізація. Ідея децентралізації торкнеться і суспільного мовлення в Україні: один з каналів має бути саме регіональним, окремим, або в кожній області, або в кожній локації. Можливо, що суспільне мовлення на регіональному рівні охопить кілька областей, в нашому випадку Слобожанщину — Донецьку, Луганську і Харківську область. Говорить директор виконавчий філії НТКУ «Луганська регіональна дирекція» Андрій Шаповалов.
— Така побудова дозволить максимально дійти адресно до телеглядача і радіослухача, до своєї аудиторії, врахувати їх потреби. Те, що робить сьогодні Луганська філія, мені здається, має стати прообразом майбутнього суспільного телебачення, бо філософія розвитку каналу, вона спрямована на максимальний вихід в інтерактивну площину, коли ми чуємо свого телеглядача, радіослухача і чітко розуміємо, що він хоче і коригуємо в розумних, звичайно, межах той контент, який ми виробляємо в світі побажань.
Студія телебачення
Зазначу, що на офіційному сайті Держкомтелерадіо оприлюднено проект Статуту Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (скорочено ПАТ НСТУ). http://stv.detector.media/reformuvannya/movlennya/na_sayti_derzhkomteleradio_oprilyudnili_statut_pat_nstu/
Всім, хто бажає, можна ознайомитися з цим документом, щоб зрозуміти, якими будуть напрямки роботи суспільного мовника. Як йдеться у документі, «Місією НСТУ є захист свободи в Україні, надання суспільству достовірної та збалансованої інформації про Україну та світ, налагоджування громадського діалогу задля зміцнення суспільної довіри, розвитку громадянської відповідальності, української мови та культури, особистості та народу України.
Головною метою діяльності НСТУ є задоволення інформаційних та культурних потреб суспільства, залучення громадян до обговорення та вирішення найважливіших соціально-політичних питань, забезпечення національного діалогу, сприяння формуванню громадянського суспільства, забезпечення прав громадян на свободу думки і слова, на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, відкрите і вільне обговорення суспільних питань».
А.Князєва
