14 Апр, 2013

Ольвія: свій шлях до щастя луганських археологів

«Бери свой старенький рюкзак
Краюху хлеба соль и спички,
Нам ни к чему менять привычки,
Нам ни к чему себя менять!»
 

Традиційна поїдка луганських археологів-волонтерів з ЛНУ імені Т.Шевченка в Ольвію під загрозою зриву. Вперше за 45 років археолого-дослідницької діяльності луганчан в музеї-заповіднику «Ольвія», фінансування цього проекту може бути призупинено.  

На уламках міста-примари з чаруючою назвою «Ольвія» впродовж всього археологічного літопису формувалось і зміцнювалось ольвійське братерство з його традиціями – фестивалем бардівської пісні і туристичного відпочинку «Ольвія», обрядом посвяти в скіфи, театралізованими виставами. А ще завзятою роботою з першої зорі, фото сетами на фоні степової трави і   Дніпро-Бугського лиману. Пліч-о-пліч, з лопатами у руках майбутні історики, декани кафедр, професура руйнували бар’єри у спілкуванні і знаходили окремі частинки древньої цивілізації, у всій своїй неповторній автентичності.

Спогадами про 15-річний стаж ольвійських розкопок з радіо «Пульс FM» поділилася телеведуча Діна Ібрагімова.

Діна Ібрагімова: «То, что долала ворошиловградская, а потом луганская экспедиции – этого не делал больше никто. Нас называли китайцами. Нас было много, и мы работали как китайцы. При этом работа стояла абсолютно чётко, у нас не было понятий лени, мы все выходили в атаки с песнями, с пылью, которая просто забивала рот, уши и нос и так далее. Настолько это была энергичная работа, что, понятное дело, мы снимали такие территории, которые не делал больше никто»

Проте кількість відвідувачів Ольвії – туристів і археологів – з кожним роком істотно зменшується. Об’єкт державного значення   досі не має розвиненої інфраструктури, керівництво Миколаївської області не виявляє особливої зацікавленості в розвитку туристичної привабливості цього культурно-історичного центру. Навіть щоб просто знайти село Парутине, треба мати неабиякі навігаційні здібності, бо жодних розпізнавальних знаків на шляху до античного поселення немає.

От і залишаються в русі самі фанатики, і це при тому, що не кожна держава може похизуватися такими історичними скарбами як Херсонес та Ольвія. Хтось скаже що 10 тисяч відвідувачів на рік – це немало, проте цього недостатньо, щоб перетворити Ольвію у туристичну «Мекку» нашого часу.

А от активність луганчан в освоєнні кожного клаптика давньогрецької землі і заходах популяризації ольвійського питання завжди була високою. Кожного року у серпні місяці на Миколаївщину приїздила луганська делегація, щоб збагатити експозицію артефактів музею новими експонатами – каблучками, намистинками, шматками чорнолакових скульптур…

Діна Ібрагімова: «Самое такое яркое – это была кибела. На камне была высечена скульптура. Когда её увидели, отчистили – это было изображение матери кибелы – матери земледелия. Она была изображена сидящей в кресле, со львами внизу»

Варто зазначити, що за даними Інституту археології майже 90 відсотків знахідок на території античного міста належить волонтерам з Луганщини.   Зокрема, луганчани знайшли багатошаровий фундамент сторожової вежі і виноробчий комплекс.

За словами багаторічного керманича луганської експедиції,   професора Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Сергія Харченка, вони розраховують на спонсорську підтримку, яка допоможе новому поколінню добровольців відкривати таємниці Ольвії. Але звідки вона буде: з боку вишу, Академії наук або окремих спонсорів, стане відомо у травні.

Сергій Харченко: «Дело в том, что у нас появились трудности с финансированием. Университет, по моим данным, пока не собирается финансировать, но пока и это не решено. Вуз сначала помогал, потом были сложные 90-е годы – вообще не помогал, мы искали спонсоров. Потом вуз давал деньги частично – на транспорт и ещё на что-то, и плюс – снова спонсоры или Академия наук доплачуивала, а в этом году вообще нет таких средств»

Ольвія повною мірою виправдала свою назву, адже зробила по-справжньому щасливими декілька поколінь романтиків нашого краю, навчала дружбі, взаємодопомозі, коханню…. Так в натхненні від Ольвії в одній окремо взятій родині народилася дівчинка, яку вирішено було назвати Ольвія, зараз ця вже доросла дівчина пишається своїм ім’ям і вважає його оберегом і запорукою власного щастя. Залишається тільки сподіватись, що ювілейну дату 45 років розкопок в Ольвії – луганські археологи за традицією відсвяткують на території давньогрецього поселення.

Олександра Чопко

Ольвія – антична грецька колонія, заснована вихідцями з Мілета в першій чверті VI століття до н.е. на правом березі Дніпро-Бугського лиману на південь від сучасного Миколаєва і сучасного села Парутине Очаківського району. За часів розквіту (друга половина V століття до н.е. — перша половина III століття до н. э.) місто займало площу близько 50 га і було важливим центром торгівлі і рибальства, мало тісні економічні зв'язки зі скіфами, чисельність його населення імовірно досягала 15 тисяч людей. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


image_print

You may also like...